Працівники УДКСУ у Вознесенському районі Миколаївської області вшанували пам'ять загиблого Карбівничого Сергія

Дивилась вранішня зоря - Втомилася…

Цілують в чоло небеса - Схилилися…

А роси стали всі гіркі - Капали…

То Україна у журбі плакала…

Два роки спогадів, сліз, туги і неможливості зрозуміти жорстокості буття. Кожен день набуває великої зневіри та бажання прокинутись і зрозуміти – все це сон. Таким є життя рідних та близьких військових, які боролись за цілісність держави, але так і не змогли побачити радісного завершення нерівного протистояння на Сході України. Всі міста мають в книзі пам’яті сторінку про загиблих воїнів, які мужньо тримали лінію вогню та зберігали ціною власного життя кожен вільний сантиметр Батьківщини.

Наше місто не стало винятком з усієї країни. Ми також згадуємо та вшановуємо пам’ять тих, хто подарував нам можливість залишатись у свої домівках та знаходитись поряд з сім’єю на території міста та району.

Неможливо оцінити розмір травми та душевного неспокою мами, дружини, доньки, які не змогли дочекатись свого героя додому живим. Тому доводиться вглядатись у фото, яке випромінює посмішку та бажання жити.

На жаль, 23 липня 2016 року буде два роки з дня загибелі Карбівничого Сергія, який відстоював Державу та кожного з нас. З метою вшанування пам’яті та підтримки сім’ї, працівники Управління Державної казначейської служби у Вознесенському районі Миколаївської області відвідали пам’ятну дошку, яка відкрита на честь героя на стіні Вознесенської вечірньої (змінної) школи, в якій навчався Сергій та поклали квіти до могили солдата.

Українські земляки завжди з нами – у наших серцях.