ГУДКСУ у Черкаській області: "Черкащина - мій рідний край"

7 січня 1954 року була утворена Черкаська область, яка від цієї дати й веде свій відлік як складова частина Української держави. Утворення нової області стало результатом визнання економічної і культурної значимості регіону. Вона розташована в центральній частині України, по обидва береги Дніпра. На півночі межує з Київською, на сході – з Полтавською, на півдні – з Кіровоградською і на заході – з Вінницькою областями. У складі області – 20 районів, 6 міст обласного підпорядкування, 15 селищ міського типу, 825 сільських населених пунктів.

На карті України Черкаська область займає місце у самому центрі. На території області в районному центрі Шпола, знаходиться географічний центр України.

Пройдений областю, можливо не такий уже й великий у часовому вимірі, шлях, переконує, що Черкащина за ці роки утвердилась не лише як адміністративно-територіальна одиниця, а й важливий економічний і культурний регіон зі своїми особливостями господарювання, своєрідними рисами побуту і  духовності. Область відіграє помітну роль у державотворчих процесах сучасної України, стабільно утримує в державі провідні позиції за найголовнішими соціально-економічними показниками розвитку.

Поняття «Черкаська область»,  «Черкащина» сьогодні вживаються не тільки в географічній площині, а й окреслюють ту частину центральної України, де складалось етнічне ядро українства, на основі національного самоусвідомлення визрівали ідеї української державності. Черкаська область відома своїм славним минулим, талановитими людьми, родючими грунтами, корисними копалинами.

До 1954 року – часу утворення області, територія краю входила до складу районів переважно Київської, а також Полтавської, Кіровоградської та Вінницької областей.

Народжена в далекому вже 1654  році, наша область розвивається і дивує світ своїми прекрасними людьми. Кому не відомі імена видатних організаторів сільськогосподарського виробництва Федора Івановича Дубковецького і Галини Євгенівни Буркацької, вчених лікарів братів Олексія Сидоровича і Михайла Сидоровича Коломійченків, народної артистки України Ольги Петрівни Павловської, письменників Василя Андрійовича Симоненка та Миколи Тодосійовича Негоди, художника Данила Георгійовича Нарбута, олімпійського чемпіона Андрія Івановича Хіміча, політика В’ячеслава Максимовича Чорновола та багатьох інших відомих людей, які жили і творили на черкаській землі, зробили вагомий внесок у становлення і розвиток Черкаської області.

Славний своєю історією і самобутньою культурою Черкаський край вражає органічним поєднанням сучасності і минувшини. Неповторні враження та тлі чарівної природи створюють історичні пам’ятки трипільної культури і скіфського часу, Київської Русі і доби козацької звитяги.

У XVI ст. саме Черкащина і, передусім Черкаси і Канів, а пізніше Чигирин і Корсунь, стали ядром  формування особливої суспільної верстви – вільного козацтва, яке згодом перетворилось у впливову силу, послідовного виразника і захисника інтересів усього українського народу. Як організатор черкаських козаків на відсіч кримським татарам увійшов в історію відомий  черкаський староста Остафій Дашкевич.

А коли у 1648 році спалахнуло полум’я Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, на Черкащині утвердився полковий устрій – полки стали важливими адміністративно-територіальними та військовими одиницями Української козацької держави.

В наступному столітті Черкащина стала епіцентром гайдамацького руху, який своєї кульмінації досяг у 1768 році, коли вибухнуло повстання, відоме в історії як Коліївщина. Уроженцями краю були Максим Залізняк, Іван Гонта, Йосип Шелест та інші ватажки цього повстання.

Рубіж ХІХ і ХХ ст. для черкаського краю характеризувався появою промислових підприємств та переростанням поміщицьких господарств у капіталістичні. Значними промисловими центрами стали Черкаси, Умань, Сміла, Золотоноша. Прикладом тогочасного підприємництва наших земляків може служити діяльність братів Симиренків  і Яхненків, які зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняного цукроваріння, значну увагу приділяли доброчинній та культурно-просвітницькій справі.

Незважаючи на русифікаторську політику царського уряду, на Черкащині розвивалася українська культура. Яскравою зіркою на духовному небосхилі краю і усієї України у ХІХ ст. засяяли імена видатних земляків – подвижників національного відродження. У селі Моринцях Звенигородського повіту 1814 року народився духовний пророк і геній українського народу Тарас Григорович Шевченко, на високих канівських кручах його поховано. Батьківщина Тараса Шевченка – відома в усіх куточках світу. ЇЇ по праву називають Шевченковим краєм.

Черкаська земля зростила і надихала на творчість видатних українців – письменників Михайла Старицького, Івана Нечуя-Левицького, співака і композитора Семена Гулака-Артемовського, вченого-енциклопедиста Михайла Максимовича, помолога Левка Симиренка, філософа Памфила Юркевича, хореографа Василя Авраменка, богатиря Івана Піддубного та багатьох інших славних синів і дочок України.

В роки Великої Вітчизняної війни тисячі черкащан боролися з ворогом у лавах Червоної армії, партизанських загонів і підпільних груп. За проявлену мужність і героїзм понад 160 із них удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а І.Д. Черняховськокому та І.Н. Степаненку це звання присвоєно двічі.

Сучасна Черкащина – регіон України зі значним економічним потенціалом. Область спеціалізується на виробництві широкого асортименту продуктів харчування, продукції хімічної, автомобілебудівної та легкої промисловості, будівельних матеріалів. В останні роки більш сприятливими стали умови для залучення інвестицій. Крок за кроком утверджуються нові, засновані на економічному інтересі і діловій ініціативі форми господарювання. На даний час з особливою силою відчувається причетність кожного жителя краю до долі незалежної України та велика відповідальність за неї перед суспільством, власним сумлінням і прийдешніми поколіннями.

Історичні та культурні об’єкти Черкащини:

На Черкащині багато історичних та культурних об’єктів, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку і наукову цінність.

Літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка у селі Шевченковому Звенигородського району. Музей – складова частина історико-культурного заповідника “Батьківщина Шевченка”, до якого входять  пам’ятні місця в Моринцях, Вільшані, Будищах, пов’язані з життям та творчістю Т.Г.Шевченка.

Шевченківський національний заповідник у Каневі. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І.Ядловського, Успенський собор у Каневі, садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології.

Національний історико-культурний заповідник “Чигирин” включає пам’ятки і пам’ятні місця, пов’язані з життям і діяльністю Богдана Хмельницького, визвольною боротьбою українського народу та державотворчими процесами середини ХVІІ ст. Серед історико-культурних об’єктів – музей Б.Хмельницького у Чигирині, Іллінська церква у Суботові, пам’ятки Холодного Яру.

До складу Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника входять: музей історії Корсунь-Шевченківської битви, історичний музей, художня галерея, меморіальний музей композитора К.Г.Стеценка у Квітках, літературно-меморіальний музей І.С.Нечуй-Левицького у Стеблеві і ландшафтний парк у Корсунь-Шевченківському.

Пам’ятки, пов’язані з історією декабристського руху в Україні, творчістю корифеїв російської культури О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського, польського композитора К.Шимановського входять до Кам’янського державного історико-культурного заповідника.

В Умані, де похований лідер брацлавських хасидів Нахман, створено історико-культурний центр як місце паломництва світового єврейства.

В Тальнівському районі зосереджені пам’ятки трипільської археологічної культури, які входять до історико-культурного заповідника трипільської культури. В місті Тальному розміщена архітектурна пам’ятка ХІХ ст. – збудований в англійському стилі мисливський замок

Унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва є Національний дендрологічний парк “Софіївка”в Умані, який  входить в число 7 чудес України (від 27 серпня 2007 року).

Парк «Софіївка» заснований у 1796 році тогочасним власником міста Умані, польським магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким. Сучасна площа Софіївки - 179,2 га. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних). Дендрологічний парк розташований в північній частині міста Умань.

Потоцький побудував та назвав парк на честь дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором проекту Софіївки, топографічного й архітектурного, керівник усіх робіт з будівництва став Людвіг Метцель (1764-1848). До 1793 р. він був польським артилерійським офіцером і знаходився на службі Речі Посполитої.

Польський письменник Станіслав Трембецький у 1806 році присвятив парку поему «Софіївка». Пізніше її переклали декількома мовами.