Відповідно до частин першої
та другої статті 176 Цивільного кодексу України держава не відповідає за зобов’язаннями
створених нею юридичних осіб та юридичні особи, створені державою, не
відповідають за зобов’язаннями відповідно держави, тому уособлення держави та
Державної казначейської служби України є безпідставним.
Згідно статті 170
Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та
обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої
законом.
Стаття 19 Конституції
України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Здійснюючи в межах своїх
повноважень контроль за дотриманням бюджетного законодавства учасниками
бюджетного процесу, Казначейство України відповідно до Положення про Державну
казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від
13.04.2011
№ 460/2011, забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих
бюджетів.
З метою уникнення соціальної
напруги при проведенні видатків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів
органи Державної казначейської служби України в першу чергу та стислі терміни
забезпечують виконання захищених статей видатків, перелік яких визначений
частиною другою статті 55 Бюджетного кодексу України.
Зареєстровані
в органах Казначейства та непогашені бюджетні фінансові зобов’язання
розпорядників коштів в подальшому відображаються у звітності розпорядника
бюджетних коштів, як кредиторська заборгованість, що дає право розпоряднику
бюджетних коштів погашати таку заборгованість протягом поточного бюджетного
року за загальновстановленим порядком.
Підпунктом 7 пункту 5
статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, що головний розпорядник
бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених
йому бюджетних повноважень.
Відповідно до пункту 2.14
Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних
коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби
України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №
309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732,
реєстрація бюджетних фінансових зобов’язань за загальним фондом, які залишились
не погашеними на кінець минулого бюджетного періоду (бюджетної кредиторської
заборгованості), за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні
асигнування у поточному бюджетному періоді, здійснюється після прийняття
рішення головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством
фінансів України (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної
програми, за рахунок бюджетних асигнувань якої будуть погашатись бюджетні
фінансові зобов’язання, шляхом подання Реєстру та/або Реєстру фінансових
зобов’язань і відповідних підтвердних документів.
У разі непогашення
розпорядником бюджетних коштів кредиторської заборгованості запроваджений
механізм списання коштів з рахунків державного органу, а в разі відсутності
відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою
для забезпечення виконання рішень суду.
З 1 січня 2013 року набрав
чинності Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо
виконання судових рішень», згідно з вимогами якого виконання рішень суду про
стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, покладається на
Державну казначейську службу України.
Механізм виконання судових
рішень шляхом здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та за
бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих
документів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного
та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 30.01.2013 № 45).