За церковним календарем 9 лютого
вшановують преподобних Ксенофонта, дружину його Марію та синів їхніх Аркадія та
Іоанна, преподобного Ксенофонта Робейського, мучеників Ананія пресвітера,
преподобного Симона Ветхого, преподобного Феодора, ігумена Студійського,
святителя Йосифа – архієпископа Солунського.
У народі 9 лютого
відзначається перенесення мощів святителя Івана Златоуста із м. Коман в
м. Константинополь. Незважаючи на те, що цей місяць вважається
найхолоднішим, у цей день траплялась відлига. Але була вона недовгою. Тому
в народі говорили: «Лютнева відлига нічого не варта».
У цей день наші пращури спостерігали за хмарами: якщо вони
йдуть проти вітру — на сніг. На снігопад також вказував дим з труби: якщо
він стелився по землі без вітру, слід було чекати снігу.
9 лютого народились:
1596 — Богдан
Хмельницький, славетний гетьман Війська Запорізького. Організатор
повстання проти шляхти в Україні, яке переросло в Національно-визвольну війну
українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на
теренах Центральної України, більш відомої як Гетьманщина.
«Всі народи, що живуть на світі, завжди боронили і боронитимуть вічно життя
своє, свободу і власність; і навіть найнижчі на землі тварини, які суть
звірина, худоба і птаство, боронять становище своє, гнізда свої і немовлят
своїх до знемоги; і природа з волі Творця всіх і Господа дала їм різне для того
знаряддя в самих членах їх» (Богдан Хмельницький)
Чи знаєте ви, що:
Богдан Хмельницький був
одружений тричі:
- перша дружина його Ганна Сомківна —
донька багатого переяславського купця, мати всіх його дітей. З нею Богдан
взяв шлюб біля 1625—1627 років. Померла передчасно.
- другий шлюб на початку 1649 року зв'язав його з
колишньою жінкою його ворога Чаплинського — Мотроною, найбільшим
коханням гетьмана, яка була страчена його сином Тимошем у травні 1651 року
за підозрою у зраді.
- влітку 1651 року Богдан Хмельницький одружився втретє з
Ганною Золотаренківною, міщанкою з Корсуня, вдовою
полковника Пилипа (Пилипця). Радниця Хмельницького і розпорядник сімейного
скарбу, вона надовго пережила його, і в 1671 році стала черницею з
ім'ям Анастасія Києво-Печерського жіночого монастиря.
Хмельницький мав двох синів і
чотирьох доньок (за деякими даними семеро дітей):
- старший син Тимофій (Тиміш), народився
1632 року, був одружений в 1652 році з донькою молдавського господаря
Василя Лупула — Розандою (Роксандою). Його Хмельницький вважав своїм
спадкоємцем, але Тиміш загинув 15 вересня 1653 року, смертельно поранений
під час облоги молдавської фортеці Сучави, яку він боронив зі своїм
козацьким військом, захищаючи тестя — Василя Лупула. Він залишив двоє
дітей-близнят, доля яких невідома;
- молодший син Хмельницького — Юрій (Юрась)
народився 1641 року, навчався в Києво-Могилянській Колегії, і 1657 року,
ще за життя батька, був обраний гетьманом-наступником, при реґенті Івані
Виговському, який 27 серпня 1657 року перебрав булаву. Згодом Юрась ще
двічі був гетьманом (раз від поляків на Лівобережній Україні, а вдруге
після 9 років турецької вязниці Семи Веж,був в інтересах султана
проголошений гетьманом 1678 на Українi. Загинув 1679 в битві
під Кизикермен.
- донька Хмельницького — Катерина (Олена)
була одружена з Данилом Виговським, і після його смерті в московському
полоні стала другою дружиною гетьмана Павла Тетері. Померла у
1668 році;
- друга донька — Степанія була дружиною
Івана Нечая. Їхнє весілля відбулося у середині 1650 року. 4 грудня 1659
року під час облоги Бихова Степаниду разом з чоловіком взято у полон.
Припускають, що її заслано в Сибір;
- імена двох інших доньок гетьмана — одна з них була за
корсунським сотником Глизьком (Улезком), який загинув у війні з Польщею
в 1655 році, а друга вийшла за новгород-сіверського козака Л. Мовчана
(1654), — лишилися невідомими.
Гетьманський рід Хмельницького згас
у кінці XVII століття. Пізніші Хмельницькі, яких чимало було на Лівобережній
Україні і в Росії у XVIII—XIX століттях, були іншого походження.
За
матеріалами порталу «Рідна країна» (ridna.ua)