«Зимовий день – природи сповідь.
І сніг, як вічність на землі».
Юрій Титов
У народі 28 грудня вшановували
Стефана і говорили: яка погода цього
дня, таким буде і березень.
Також вважали, що на Стефана варто вуглини з печі
вигорнути на подвір’я – це очистить двір
від всілякої нечисті.
За церковним календарем 28 грудня вшановують
священномученика Єлевферія,
матір його
мученицю Анфію та мученицю Кориву, преподобного
Павла, святителя Стефана сповідника, преподобного
Трифона, мученика Єлевферія, преподобного Парда самітника.
Чи знаєте ви, що:
Саме 28 грудня
в Радянському Союзі було реабілітовано… ялинку. Дослідник
київської старовини Анатолій Макаров пише, що після революції
і введення нового
календаря — з святками почали відбуватися незрозумілі речі. Кияни вперто
продовжували святкувати
зиму за старим календарем.
Новий рік за новим
стилем відзначали тільки в державних установах. Ялинки ставили в оселях на «справжнє Різдво»,
коли за новим стилем було вже 7 січня і
вони стояли, ніби в докір Радянській владі, до 13 січня, що отримало
безглузду назву «Старий Новий рік».
Звичайно, люди просто дотримувалися давніх традицій, не маючи на увазі будь-якої
політики. Так продовжувалося
з року в рік
понад десять років, доки у
1928-му ялинку взагалі не
заборонили, як явище «буржуазне,
контрреволюційне та антирадянське».
І знадобилося ще майже десять років для того, щоб її «реабілітували».
28 грудня 1936 року перший
секретар ЦККП (б) України Павло Постишев виступив з ініціативою
повернення ялинки і відновлення народних
новорічних традицій. Щоправда, влада досягла свого. Міщани почали ставити ялинки у ніч на 1 січня. Проте розбирали
її все одно після
14-го, коли приходив Старий Новий рік.