«Наша чудова
українська врода, нагріта гарячим полуденним сонцем, навіва на думи насіння поезії та чар. Як пшениця зріє на
ниві і
складається у копи і скирти, так і воно,
те насіння, запавши у серце
й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди»
Олекса Стороженко
У дохристиянські часи 24 листопада
наші предки відзначали
свято Долі. Дівчата цього дня ворожили та приносили жертви
богам, прохаючи швидкого шлюбу та доброго чоловіка, а старші люди намагалися дізнатися, наскільки врожайним буде новий рік.
У християнські часи, вшановуючи 24 листопада Феодора
преподобного, казали, що від
цього дня вітри вже голодним вовком
виють, а після
нього щодень стає все холодніше.
За церковним календарем 24 листопада вшановують мучеників Міни, Віктора, Вікентія, преподобного
Феодора Студита та преподобного Мартирія Зеленец.
Іменинники 24 листопада:
Віктори, Максими, Стефанії,
Федори і Степаниди.
24 листопада народилися:
1806 — Олекса Стороженко, український письменник, етнограф, художник. Автор двотомного
видання «Українські оповідання», в основі
значної частини яких — народні перекази, анекдоти, прислів'я.
Події 24 листопада:
1638 — в урочищі Маслов Стан ухвалена «Ординація війська запорозького реєстрового».
2004 — Центральна виборча комісія України оприлюднила офіційні результати виборів Президента України. Переможцем було визнано Віктора Януковича.
Протокол підписали 11 членів комісії, один із яких, Олександр Чупахін, підписав його з позначкою,
що цей документ «не відповідає волевиявленню українського народу». Не підписали протокол троє членів ЦВК — Андрій Магера, Руслан Князевич і Ярослав Давидович.
Чи знаєте ви, що:
Про долю
Найчастіше доля в українців
змальовувалася в образі жінки, панича або ж
незнайомця. Щаслива доля була приємна на вигляд, чепурна, а лиха — заспана,
запухла й неохайна.
Також, за народною уявою,
кожна людина мала свою
долю, що визначала її вік, добробут
тощо. Інколи доля сприймалася не як божество, а як двійник людини. У народних оповідях говорилося, що у багатих і щасливих
людей доля з'являється на її
ниві та дбає про ведення всіх
господарських справ. Доля ж убогої
людини найчастіше байдикує,
гойдається на верболозі або спить.
Отже, за всієї
своєї вродженості та невідворотності, доля все ж залежала
від характеру та здібностей
людини. А ще люди вірили, що щасливу
долю слід приймати з вдячністю, а не з погордою, бо
інакше можна втратити її. Довідатися
про долю можна було підслухавши розмови
«віщих птахів». Разом із тим багато-хто,
зокрема, молодь охоче вдавалася
до послуг різноманітних
ворожбитів та ворожок, планетників, мольфарів тощо, власне, як і сьогодні.
За матеріалами порталу «Рідна країна»