У народі про 17 липня
говорили як про день, коли дозріває пшениця, жито та овес, а гречка якраз
додає у рості. Також за цим днем віддавна визначали, якою буде зима. «Якщо 17 липня спекотно – грудень буде морозним».
За церковним календарем 17 липня відзначається день пам'яті
святого благовірного великого князя Андрія Боголюбського. У минулі часи дивились, чи немає жовтого
листя на деревах, якщо є, то осінь
рано настане. Цей день визначав
погоду 11 серпня: «Який Андрій — такий і Калинник (11 серпня)». Наші пращури у цей день спостерігали, як «грає місяць». Якщо його можна
побачити при сході, то здається, нібито він перебігає з
місця на місце, міняє свій
колір і ховається
в хмари. Така «гра» вказує на хороший урожай.
Іменинниками 17 липня є:
Андрій, Марфа, Федір, Ольга, Тетяна, Марія.
17 липня народились:
1846 — Микола Миклухо-Маклай, український і російський
мандрівник, антрополог, етнограф,
географ, гуманіст. Дослідник, що став «каарам-тамо» (людиною з Місяця) для багатьох
тубільців і науковим авторитетом для освічених
європейців. Справжній нащадок легендарного Тараса Бульби
та палкий борець за права людини будь-якого кольору шкіри. Національний герой Індонезії та російський дворянин, що був змушений потай
втікати з Російської імперії.
1849 — Олена Пчілка
(Косач Ольга Петрівна), українська
письменниця, драматург, перекладач,
критик, публіцист, етнограф,
фольклорист, журналіст,
редактор, видавець, педагог. Мати
Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова.
“Українська течія – се було наше природне оточення...
Щодо пісень
українських, то не знаю, чи
ще в якомусь панському домі співано їх так багато, як у нас”. (Олена Пчілка)
1871 — Філарет Колесса, український композитор, фольклорист, літературознавець,
основоположник українського етнографічного музикознавства.
Події 17 липня:
1933 — після закінчення будівництва Дніпрогесу та ліквідації порогів на Дніпрі — з Києва до Херсона вийшов у перший
рейс пасажирський пароплав.
1942 — почалася Сталінградська битва.
1945 — почалася
Потсдамська конференція
глав держав-союзників СРСР, США і
Великобританії. На ній було прийнято рішення про денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її поділ на чотири зони окупації, знищення німецьких монополій, репарації, про західний кордон Польщі, про вступ СРСР у війну проти Японії та інші питання.
Чи знаєте ви, що:
У більшості
біографічних статей Миклуху-Маклая
називають великим російським
вченим, але рідко коли пишуть
звідки взялося таке дивне поєднання
двох прізвищ. По батьковій лінії пращури мандрівника — славетні запорізькі козаки.
Степан Макуха (прапрадід
Миклухо-Маклая, на прізвисько Махлай,
що означало «клаповухий») був хорунжим Війська Запорізького. Саме він переробив
непрезентабельне «Макуха» на «Миклуху»,
а «Махлая» на незрозумілого «Маклая».
А прадід
Степана Охрім
Макуха був одним із курінних отаманів Війська
Запорізького. З його нащадком Григорієм
навчався в Ніжинській гімназії М. В. Гоголь. І саме від Григорія письменник
почув сімейну історію Миклух, а потім створив образ
Тараса Бульби. У своїй
повісті він
навіть використав слова, котрі Миклухи передавали з покоління в покоління,
приписуючи їх Охрімові, коли він власноруч страчував свого середнього сина за зраду та смерть молодшого: «Немає
уз, святіших за товариство!..»
Незвичне прізвище завжди дивувало людей, і одного разу відповідаючи на питання стосовно національності, Микола Миколайович зазначив: «Моя особа – то живий
приклад того, як благочинно поєдналися три сили, що споконвіку
ворогували. Гаряча кров запорожців мирно злилася з кров’ю їх,
здавалося б, непримиренних
гордовитих ворогів ляхів, розбавленою кров’ю холодних германців».
За матеріалами порталу «Рідна країна» (ridna.ua)