«Європа вже
тепер наряджається в національний одяг,
намагається відродити традиційні ритуали.
І це не тільки інтерес
до етнографії, гри в минуле.
За цим — серйозний
потяг до справжніх і глибоких цінностей,
з якими Європа свого часу поспішила розлучитися»
Іван Миколайчук
За церковним календарем 15 червня вшановують святого Никифора сповідника,
великомученика Іоанна Нового, праведницю Юліані.
Погоду в цей день нашим пращурам прогнозувало
сонце: якщо воно ввечері не сяде в хмари, то наступний день
буде хороший; якщо сяде в
хмари, то негожий і похмурий.
Іменинниками 15 червня є:
Никифор, Уляна, Юліана, Іван, Петро.
Це цікаво:
Колір волосся впливає
на характер людини. Як стверджують
дослідники, люди, які мають рудий колір
волосся відчувають захист від народження,
а тому здебільшого виростають
з впевненістю, що оточуючі їм
повинні допомагати і йти на поступки. У шатенів та брюнетів у характері домінує агресивність. Як, приклад, найманці
всіх армій світу здебільшого темноволосі. У світлорусих, русих та блондинів від народження в основу характеру
закладена доброта, однак саме це сприяє
їхній сором'язливості та постійному бажанню сховатися від світу
і людей.
15 червня народились:
1941 —
Іван Миколайчук, український актор, режисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи. Його називали
обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом
духу, блискучим самородком.
«Я не знаю більш національного народного генія, ніж Миколайчук…До нього це був
Довженко» (Сергій Параджанов).
Події 15 червня:
1775 — за наказом Катерини ІІ російські війська під
командуванням генерала Петра Текелі
(серба за національністю) зруйнували
Запорізьку Січ
1834 — відкрито Київський університет
1851 — у Балтіморі молочар Джекоб Фуссель заснував першу у світі фабрику по
виробництву морозива
1903 — у Росії прийнятий
закон, про відповідальність підприємців за нещасні випадки з робітниками на виробництві
2007 — Прем'єрний показ першого
українського анімаційного мульсеріалу «Лис Микита».
Чи знаєте ви що:
У
Мар-дель-Плата на міжнародному кінофестивалі
«Тіні забутих предків» став фільмом номер один,
отримавши Гран-прі.
До
Лариси Кадочникової
та Івана Миколайчука не можна було підступитися.
Тоді ж до актора підійшов один із
режисерів Голлівуду й запитав: «Якщо ми вас запросимо приїхати на зйомки, приїдете?»
— «Якщо влада дозволить…»— відповів
Миколайчик. Виклик з Голлівуду
Іванові присилали, але йому про це ніхто нічого
не сказав.
У
селі Миколайчика жила провидиця. Вони товаришували. Якось подивилася на нього і сказала, що проживе
25 років. І більш нічого. Все, що вона говорила раніше, справджувалося, тому перед його
25-м днем народження дружина сказала, що мама просить приїхати у село. Подумала: якщо щось має трапитися,
то хай удома. А Іван про те пророцтво й забув. Приїхали
вони в село, накрили столи. Заїхав Дмитро Павличко.
Іван іще прочитав його вірша: «Мені сповнилось 25».
Минув
день, другий, місяць. Слава
Богу, все обійшлося, забулося.
А вже коли Іван хворів, лежав і не підводився, покликав її і прошепотів:
«Нам сьогодні 25». Перший раз у житті
вона забула про річницю
одруження. Попросив, щоб схилилася, притулив рукою. Цей останній
жагучо-холодний поцілунок
вона ніколи не зможе
забути. Тоді ж вистрілило
в голові: 25! Вони прожили разом рівно 25 років. Через чотири дні Івана
не стало. (Зі спогадів Марії Миколайчук).
За матеріалами порталу «Рідна країна» (ridna.ua)