«Глузування
боїться навіть той, хто вже нічого
не боїться»
Микола Гоголь
Квітень – пора цвітіння вже на
порозі і у перший його день, який ще називають днем обманів, хотілося б трошки розповісти власне про сам місяць. «Якщо березень весну, наче наречену, лише приводить у гості, то квітень вже зустрічає
її, як повноправну господиню», говорили колись про другий місяць весни.
Сама ж назва «квітень»
з'явилась лише у ХVI сторіччі, а до того він називався «березнем». Письменники ж переважно послуговувалися словом
«апріль», що з латинської
перекладається «сонячний». Однак, як свідчать
історичні джерела, найпершою давньоруською назвою квітня, була назва «цвєтень».
Також у деяких регіонах використовували
назви «красенець», «водолій» і, що
цікаво — «лелечник».
1 квітня святкують:
- Міжнародний день птахів
- День сміху
1 квітня називають днем обманів. Якщо ви думаєте,
що цей звичай
має недавню історію, то будете праві лише у відношенні нас — українців. Бо день розіграшів у наші міста прийшов близько
17 сторіччя. Серед
сільського ж населення
цей звичай і дотепер є маловідомим.
А от у Європі
і Азії
першого квітня обманюють одне одного ще з давніх-давен.
Його виникнення історики пов’язують з ушануванням різноманітних божеств. Наприклад
у індійців богині Сіти або Шіви, у римлян божества сміху —
Рісуса, а у ісландців
– Скандеї.
У Європі ж, зокрема, його походження
пов’язується з тим, що у середньовіччі
напередодні Великодня
любили вистави зі сценами з Святого Письма, темою яких були Страсті, а саме, той період коли Ісуса водили від Каяфи до Пілата
і від Пілата
до Ірода, що означало даремність справи, обман.
Хоча дехто з дослідників
взагалі каже, що цей звичай
існував ще у дохристиянські часи, однак ніяких документальних
свідчень цьому поки, що не знайдено.
Як би там не було,
день обманів прижився і існує й
дотепер, напевно, це пов’язано з тим,
що хоч один день на рік нам майже
офіційно дозволяється брехати.
За церковним календарем 1 квітня вшановують мучеників Хрисанфа і Дарія, праведну
Софія, преподобного Інокентія.
1 квітня народились:
1809 — Микола Гоголь, видатний
український прозаїк, драматург;
1901 — Зенон Коссак-Тарнавський, провідний
член УВО і ОУН. Розстріляний мадярами;
1906 — Олександр Яковлєв, авіаконструктор, створювач літаків серії «Як».
Чи знаєте ви, що:
Причиною зустрічі батьків Гоголя і, як наслідок, народження самого Миколи Васильовича, була… хвороба його
батька. Василь Гоголь хворів
на пропасницю. Недуга тривалий
час не відпускала і Василь
Гоголь вчинив так, як зазвичай, вчиняли українці у ХІХ сторіччі — звернувся до надприродних сил. Він подався до села Ахтирки Харківської губернії, де у церкві містився чудотворний образ Божої Матері. Вночі після тієї молитви Василеві Гоголю наснився сон, що він знову у тому ж храмі молиться. Аж раптом царські ворота відчинились, з`явилась цариця
у Порфирі й короні і сказала: «Ти одужаєш й
одружишся. І ось твоя дружина...» Цариця
підняла руку і біля її
ніг з`явилась маленька дитина, обличчя якої запам`яталось
Василю. Прокинувся він уже здоровим. Минув час, і сон здійснився...
Микола Гоголь через
родовід своєї матері – уродженої Косяровської – був нащадком гетьмана Мазепи. А через свою бабу, Тетяну
Лизогуб, був споріднений з родами Дорошенків і Скоропадських
– стверджує київський історик Тарас Чухліб.
«Рідна країна»