20 лютого 2018 року відбувся публічний звіт Голови
Казначейства Тетяни Слюз щодо діяльності Державної
казначейської служби України у 2017 році.
У ході звіту були розглянуті
питання щодо результатів роботи Казначейства за минулий рік, зокрема, виконання
державного та місцевих бюджетів за доходами та видатками, бюджетне
відшкодування податку на додану вартість, перерахування міжбюджетних
трансфертів, здійснення погашення та обслуговування державного боргу, стан
впровадження системи дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства –
Казначейство», стан виконання судових рішень органами Казначейства, тощо.
Голова Казначейства акцентувала
увагу на статях використання бюджетних коштів та суттєву економію, яку вдалося
цього року досягти по загальному фонду.
- У 2017 році до державного
бюджету (загального та спеціального фондів разом) надійшло 793,3 млрд грн доходів, що становить
99,6 % річних планових показників. У порівнянні із 2016 роком надійшло доходів
на 177 млрд грн більше або
на 28,7 %, - зазначила у виступі Тетяна Слюз, окремо
зазначивши, що до місцевих бюджетів у 2017 року з урахуванням сум міжбюджетних
трансфертів із державного бюджету надійшло 502,1 млрд
грн, що становить 100,7 % річних планових показників.
У порівняні з 2016 роком надходження зросли на 136 млрд
грн або на 37,1 %.
Зростання надходжень
до місцевих бюджетів, за словами очільниці відомства
відбулись за рахунок податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками
податку у вигляді заробітної плати та грошового забезпечення, єдиного податку з
фізичних осіб, акцизного податку, орендної плати з юридичних осіб, земельного
податку з юридичних осіб, інших податків та зборів.
Найбільшого резонансу та уточнюючі запитання стосувалися теми використання конфіскованих грошей екс-президента України Віктора Януковича.
- На рахунки Казначейства надійшло трохи
більше 29 млрд грн, із них на 2017 рік було передбачено використання 22 млрд
грн. Але за результатами року залишилося невикористаних коштів 8,5 млрд, —
повідомила Голова Казначейства, уточнюючи, що ці кошти розпорядники коштів
можуть використати цього року.
Не меншої уваги Тетяна Слюз приділила питанню стану розрахунків за борговими
зобов’язаннями держави.
- Державний гарантований борг
насправді вже сягає трильйонів. На сьогодні, а саме станом на 1 січня 2018
року, він склав трохи більше 2 трильйонів гривень, а саме 2,14 трильйона
гривень. Коли подивитись на 1 січня 2016 року, то він становив 1 трильйон 600 млрд грн", - сказала Голова
Казначейства, проте, зауважила, що дефолту в Україні
не варто очікувати і що відомство проводить платежі в
межах бюджетного розпису.
У своєму виступі Тетяна Слюз детально зупинилася на інноваційних проектах, що
реалізовуються в Казначействі, зокрема: системі подання електронної звітності
розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів і державними цільовими фондами.
Це дозволить запровадити єдині стандарти подачі звітності суб’єктам державного
сектору, здійснювати автоматичний аналіз та перевірку звітності, дозволить
скоротити час подачі та консолідації звітності та надасть багато інших переваг
при роботі Казначейства.
Крім того, Голова
Казначейства розповіла про реалізацію механізму взаємодії в процесі формування
Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану
вартість.
- З 1 квітня 2017
року запроваджено новий прозорий порядок бюджетного відшкодування ПДВ,
відповідно до якого Казначейство в автоматичному режимі здійснює повернення сум
бюджетного відшкодування ПДВ платникам податку на підставі інформації з єдиного
публічного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на
додану вартість, отриманої від Міністерства фінансів України у вигляді
електронних повідомлень без подальшого надання будь-яких паперових документів,
- зазначила Тетяна Слюз, що в свою чергу, за її словами,
дозволило автоматизувати формування Реєстру та відображення інформації про
узгодженість суми бюджетного відшкодування, здійснювати відшкодування ПДВ в
автоматичному режимі, без передачі до органів Казначейства висновків органів
ДФСУ щодо суми ПДВ, заявленої до відшкодування та Узагальненої інформації, мати
постійний доступ до оперативної інформації.
Також, Голова Казначейства
розповіла про роботу, що здійснюється відомством наразі, а саме:
доопрацювання та введення в промислову
експлуатацію інформаційного ресурсу АС «Вексель», відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 16.09.2015 № 703 (зі змінами).
Така система, надає можливість:
реєстрації судових рішень Європейського та національного судів; завантаження
рішень Європейського суду з прав людини до АС «Вексель»; завантаження рішень національних
судів з системи АС «Є-Казна» до системи АС «Вексель»; передавання інформації
щодо реєстру судових рішень банкам-генеральним агентам; здійснювати розрахунок сум виплат на суму казначейських
векселів; передавати випущені векселі до
банків партнерів; формувати звіти визначені нормативними документами в процесі виконання
Порядку реструктуризації заборгованості, тощо.
На всі запитання очільниця відомства дала аргументовані роз’яснення та
вичерпні відповіді. Натомість учасники Публічного звіту подякували Тетяні Слюз за прозору, відкриту, оперативну та професійну роботу
Казначейства.
Голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз
під час виступу
Публічний звіт Голови Казначейства що до
діяльності ДКСУ за 2017 рік
Представники ЗМІ та інститутів
громадянського суспільства під час Публічного звіту Голови Казначейства