Казначеї Буковини підкорюють Говерлу.
(присвячення 25-річниці Незалежності України)
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Л.Костенко
Найвища гора України варта того
аби її підкорити, що ми і вирішили зробити.
Висота Говерли –
Серед легенд є романтична історія.
Колись давно жили собі у Карпатах
хлопець Прут і дівчина Говерла, які палко кохали одне одного. І все б нічого,
але Говерла була донькою заможного мольфара, який терпіти не міг бідосю Прута. Татусеві заборони не діяли й закохані
продовжували зустрічатися. Тоді мольфар перетворив Говерлу на гору. Чари
розсіювалися лише за однієї умови – стартувати рівно опівночі і до сходу сонця
вийти на вершину.
Прут пішов на гору. Це було
непросто. Мало того, що темно, ще й тато-мольфар робив хлопцеві усілякі капості
– скидав на нього каміння, насилав диких звірів, вирощував цілі плантації
чагарників. Але Прут вперто йшов вперед. І ось коли до вершини залишилося
трішечки, з-за гір вийшло сонечко і освітило все навколо. Розуміючи, що ніколи
більше не побачить свою кохану, хлопець спустився до підніжжя гори і заридав.
Сліз було стільки, що він перетворився на річку. Відтепер Прут і Говерла завжди
поруч.
Ми піднімалися на Говерлу вперше,
тому обрали зелений маршрут - він довший, але й пологіший.
Якщо сказати, що підніматися важко - то це не сказати майже нічого. Маршрут
почався лісом, де переступаючи через корені дерев ми вирушили вперед. Далі
почалася «альпійка» - піднімалися між кущами жерепу,
тобто гірської сосни, час від часу зупиняючись на дві-три хвилини аби
помилуватися краєвидами. На крутій стежці багато каменів, через які довелось
переступати, а тут реально впріли всі. Дойшли до Говерляни (або малої
Говерли) - невеличкої полонинки на висоті
Позаду 4,5 кілометри крутого шляху
та три години виснажливого підйому.
Говерла. Ми піднялись! Ми таки
підкорили Говерлу! Озираємось навкруги і
дух захоплює від мальовничого краєвиду Карпат, який відкривається перед очима.
Просто словами важко передати ці відчуття коли стоїш серед хмар, вдихаєш
кришталево-чисте повітря і споглядаєш на цю чаруючу красу, під ногами 2000
метрів над рівнем моря, а вище тебе лише небо. Десь зникають думки про
відпочинок, десь дівається втома, з’являються незабутні враження та емоції. Просто
стоїш і милуєшся цим незабутнім куточком України. Та раптом піднімається сильний вітер, який і
зганяє нас донизу.
Швиденько робимо традиційне
групове фото на фоні державного та казначейського прапорів і крокуємо далі. Для
спуску обрали синю стежку, більш круту і довжиною в
Після спуску ще декілька годин ми не могли
отямитись і повірити в те, що ми це дійсно змогли! Щоб там не казали, воно того
варте! Пережити такі емоції та отримати море позитиву та енергії потрібно
кожному!
Своє підкорення Говерли присвячуєм
25-й річниці Незалежності України!
Наша земля варта того, щоб на ній
жили щасливі люди та був мир у кожному куточку!
Статтю підготувала начальник відділу діловодства Сидорчук Олена Юріївна.
На першій світлині зліва направо: Кушнірюк Юрій – головний спеціаліст відділу видатків, мережі та зведених показників бюджету; Сидорчук Олена –
начальник відділу діловодства; Роїк Сергій – водій
сектору господарського забезпечення відділу фінансової роботи та господарського
забезпечення; Гнатишин Оксана – головний спеціаліст відділу діловодства; Руцький
Стас – головний спеціаліст відділу корпоративної телекомунікації, комп’ютерної техніки та захисту
інформації.